БАРОКОВА СПАДЩИНА: ІСТОРИКО-ТУРИСТИЧНИЙ КЛУБ «КЛІО» ДОСЛІДЖУЄ ВІЗУАЛЬНИЙ ПРОСТІР КИЄВА

У межах діяльності історико-туристичного клубу «Кліо» та вивчення дисципліни «Візуальні об’єкти історії України» студенти Приватного закладу «Київський кооперативний інститут бізнесу і права» здійснили екскурсію історичними локаціями столиці під керівництвом кандидата історичних наук, доцента Юлії Руденко.

Практичне заняття стало важливою складовою освітнього процесу, адже дозволило студентам безпосередньо ознайомитися з архітектурною та культурною спадщиною Києва, досліджуючи визначні пам’ятки як важливі візуальні джерела історії України.

Особливу увагу під час екскурсії було зосереджено на архітектурі доби українського бароко – унікальному культурному феномені XVII–XVIII ст., що поєднав європейські мистецькі тенденції з національними традиціями.

Маршрут екскурсії охопив знакові пам’ятки барокового Києва, серед яких Андріївська церква – один із найвідоміших архітектурних символів столиці, збудований за проєктом Бартоломео Растреллі, Софійський собор із його бароковою дзвіницею, Михайлівський Золотоверхий монастир, де студенти мали змогу простежити особливості розвитку українського сакрального мистецтва та архітектури. Окрему увагу було приділено Маріїнському палацу як зразку поєднання барокової пишності та державницької символіки.

Під час екскурсії студенти аналізували характерні ознаки українського бароко: багатство декоративних елементів, гармонійність композицій, виразність фасадів, синтез духовної та національної ідентичності. Такий підхід дозволив не лише поглибити знання з історії та культури України, а й навчитися сприймати міський простір як своєрідний візуальний текст, у якому закарбовано ключові історичні процеси та культурні трансформації.

Екскурсія сприяла формуванню історичної свідомості, розвитку аналітичного мислення та усвідомленню значення культурної спадщини у збереженні національної пам’яті. Поєднання теоретичного навчання з практичним досвідом у межах діяльності історико-туристичного клубу «Кліо» вкотре довело, що вивчення історії через безпосереднє знайомство з архітектурними пам’ятками є ефективним шляхом до глибшого розуміння минулого та його ролі у формуванні сучасної української ідентичності.