Наукометричні показники

Наукометричні показники, за якими проводяться кількісні оцінки і порівняльний аналіз наукової активності авторів та наукових установ

Індекс цитування - Science Citation Index (SCI) – це прийнятий в науковому світі показник «значущості» праць вченого, який являє собою число посилань на публікації вченого у реферованих наукових періодичних виданнях. Наявність в науково-освітніх організаціях вчених, що мають високий індекс, говорить про високу ефективність та результативності діяльності організації в цілому.

Індекс Хірша – наукометричний показник, запропонований в 2005 р. американським фізиком Хорхе Хіршем з університету Сан-Дієго, Каліфорнія в якості альтернативи класичному «індексу цитованості» – сумарному числу посилань на роботи вченого. Критерій заснований на обліку числа публікацій дослідника і числа цитувань цих публікацій. Тобто вчений має індекс h, якщо h з його N статей цитуються як мінімум h раз кожна. Наприклад, h-індекс рівний 10, означає, що вченим було опубліковано щонайменше 10 робіт, кожна з яких була процитована 10 і більше разів. При цьому кількість робіт, процитованих менше разів, може бути будь-яким. У науковому світі прийнято вважати, що хороший вчений у галузі фізики володіє h-індексом більше 10. У нобелівських лауреатів h-індекс становить порядку 60 і вище. При цьому, навіть у самих успішних зарубіжних вчених, що працюють в галузі машинобудування, h-індекс не перевищує 15.

На сьогоднішній день існує велика кількість міжнародних систем цитування (бібліографічних баз): Web of Science, Scopus, Web of Knowledge, Astrophysics, PubMed, Mathematics, Chemical Abstracts, Springer, Agris, GeoRef тощо. Найавторитетнішими з них, індекси яких визнаються в усьому світі, є «Web of Science» і «Scopus».

Імпакт-фактор – формальний чисельний показник важливості наукового журналу, щорічно розраховується Інститутом наукової інформації (Institute for Scientific Information, ISI) і публікується в довіднику JCR (Journal Citation Reports). Він показує, скільки разів у середньому цитується кожна опублікована в журналі стаття протягом двох наступних років після виходу. Імпакт-фактор журналів, в яких опубліковано результати наукових досліджень, істотно впливає на оцінку цих результатів.

Найвищим імпакт-фактором володіють всесвітньо відомі американські журнали «Nature» (ІФ більше 30) і «Science» (ІФ близько 30). Кращі російські журнали в зарубіжних системах цитування володіють імпакт-фактором в діапазоні 1,5-2,5.

Як підвищити наукометричні показники автору?

• Публікуватися у закордонних і вітчизняних журналах, що входять до відомих наукометричних баз.

• Публікуватися в співавторстві з колегами, що мають високі наукометричні показники, з  іноземними співавторами.

• Посилатися на свої роботи й роботи колег, домовлятися про взаємне цитування(в рамках допущеного мінімуму – 30 % від списку використаної літератури)

• Використовувати іноземні посилання в списку пристатейної бібліографії.

• Приділяти увагу оформленню назви, анотації, ключовим словам, списку використаної літератури.

• Реєструватися й створювати свій авторський профіль в Scopus, Web of Science, Академія Google, РІНЦ.