Трагедія українського народу 1932-1933 років.

31 Жовтня 2016 року студенти групи 11ПК разом з куратором Калініченко О. Ф. та завідувачем бібліотеки Панько Ю. В. відвідали Національний музей «Меморіал пам’яті жертв Голодомору». Від того, що люди знають з історії, залежить, яке суспільство створюється. При формуванні цінностей історія Голодомору має грати одну з ключових ролей.

Екскурсія розпочалась з 15-ти хвилинного фільму «Радянська історія». В «Залі пам’яті» представлено мистецький проект «163». За різними джерелами, від Голодомору в Україні, за один рік загинуло від 7 до 10 мільйонів людей. Автор ідеї, архітектор, митець Ростислав Бортник за допомогою зерна (найбільшого багатства України) та творчих методів (сучасного мистецтва) матеріалізував ці цифри і пропонує наочно побачити масштаби втрат України внаслідок Голодомору. Перебуваючи в «Залі пам’яті» музею, людина один на один опиняється в приміщенні із мільйонами зерен, де кожна зернина символізує життя.

Законом «Про 5 колосків» або Постановою ЦВК і РНК СРСР «Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперації та зміцнення суспільної (соціалістичної) власності» від 7 серпня 1932 року заборонялось збирати на полі будь яку їжу. За невиконання цієї постанови засуджували до розстрілу з конфіскацією майна. Серед засуджених на страту були навіть маленькі діти, які шукали їжу. 163 – рівно стільки зерняток знаходиться в 5 колосках. 163 зернятка – це ціна життя одного українця під час Голодомору.

Студенти вкотре були вражені історією Голодомору 1932-1933 років. Кожен зміг погортати сторінки «Національної Книги Пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років». В пам’ять про загиблих кожен студент вдарив в дзвін.