Він –Пророк нашого народу…

Хай замруть з повагою віки,

Бо ніколи час твої не згасить

Полум'яні золоті рядки!

Щороку з квітом весни оживає з новою силою поетичне слово нашого пророка – Тараса Шевченка. Традиційно до Дня народження Тараса Григоровича Шевченка у Київському кооперативному інституті бізнесу і права, в онлайн-форматі, відбулися Шевченківські читання під керівництвом доцентів кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Людмили Нечаюк та Юлії Руденко. На початку студентських читань поезій Великого Кобзаря учасники переглянули відеопрезентацію «15 цікавих фактів із життя Тараса Шевченка».

Сам захід розпочався із знаменитої поезії Т.Г. Шевченка «Реве та стогне Дніпр широкий», яка стала другим гімном українського народу, де відчутно незламність духу самого Кобзаря, люблячого свободу, нескореного Прометея. Ведучими заходу були: Людмила Нечаюк та Мостепан Денис (11ПК), який чудово впорався з такою відповідальною роллю. У заході взяли участь 29 студентів. Доторкнутися до нетлінних Шевченківських творів, заглибитись у красиві і правдиві рядки поезій Кобзаря мали змогу студенти І-ІІ-х курсів. Це свідчить про високий авторитет та силу Шевченкового слова.

Досить складно було визначити переможців, оскільки кожен з учасників намагався донести слово поета до сердець присутніх і вкладав власну душу у виконання поетичного твору. Та все ж найкраще виконала поезію Тараса Шевченка «У нашім раї на землі» Охріменко Валерія, студентка групи 11 ПК. Родзинкою заходу стало майстерне виконання Олени Запорожчук, студентки групи 11МК, пісні на слова Тараса Шевченка «Бандуристе, орле сизий». Цю пісню Шевченко присвятив своєму другові - видатному історикові, поету й етнографу Миколі Андрійовичу Маркевичу.

Шевченкове слово й сьогодні має магічну силу: воно єднає розрізнені душі і серця, воно примирює людей з різними поглядами, воно закликає любити свою рідну землю, з ним наші воїни йдуть у бій, виборюючи право на життя нашої нації, а Шевченків «Кобзар» вічний саме тому, що це не книга готових відповідей на всі випадки життя, а книга вічних запитань: «…що ми?.. / чиї сини? яких батьків? / ким, за що закуті?..». Минають роки, століття, а гострота і сила Шевченкового слова живе. Дух свободи, людська гідність через віки випробувань, пережитих Кобзарем, приходять до українців і додають їм упевненості у власному самоствердженні, у боротьбі за свою націю. Нехай же й сьогодні і в наступні роки воскресає Він – Пророк нашого народу – повсякчасно у наших шляхетних помислах!