ПУБЛІЧНА ЛЕКЦІЯ «БИКІВНЯНСЬКА ТРАГЕДІЯ: ІМЕНА З БЕЗІМЕННИХ МОГИЛ»

4 лютого за ініціативи голови Ради молодих вчених Київського кооперативного інституту бізнесу і права Юлії Руденко відбулася публічна лекція «Биківнянська трагедія: імена з безіменних могил» наукового співробітника Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» Миколи Бривка.

Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили» – заповідник національного значення, найбільше в Україні місце поховання жертв масових політичних репресій 1937–1941 рр.

Секретна ділянка НКВС УРСР офіційно почала свій відлік діяльності 20 березня 1937 р. Упродовж 1937–1941 рр. (до окупації німцями Києва) вона була місцем таємного поховання жертв сталінських політичних репресій, розстріляних у київських в’язницях. У Биківнянських похованнях знайшли свій останній притулок представники всіх соціальних прошарків українського суспільства – від робітників і селян до інтелектуальної еліти (науковці, письменники, митці, а також колишні урядовці, міністри та депутати УНР). Частка українців, похованих у Биківні, складає понад 49%. Водночас, серед жертв є представники понад 30 національностей, в тому числі й особи, яких СРСР офіційно не вважав своїми громадянами. У 1940 р. таємна спецділянка НКВС у Биківнянському лісі стала місцем поховання розстріляних поляків із «катинського списку».

Створення в Биківнянському лісі меморіального комплексу було започатковано у 1994 р. за рішенням Президента України.У 2012 р. на території Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» відкрито Міжнародний меморіал жертвам тоталітаризму 1937–1941 рр., який складається з двох частин: українського Меморіалу і польського військового кладовища.