160-РІЧЧЯ ВІД ДНЯ НАРОДЖЕННЯ М.В.ЛЕВИТСЬКОГО

18 квітня в Інституті історії України Національної академії наук, з нагоди 160-річчя від дня народження М.В.Левитського, відбулася Всеукраїнська наукова конференція «М.В.Левитський – державний і громадський діяч, всеукраїнський артільний батько». До організаційного комітету конференції входили і представники Київського кооперативного інституту бізнесу і права.

Під час відкриття конференції директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України Георгій Папакін наголосив на необхідності введення спадщини Левитського до наукового обігу та висловив сподівання, що конференція стане поштовхом до цього.

«Сподіваємося, що конференція стане помітною подією в науковому житті, дасть імпульс для подальших пошуків. А ім’я Миколи Левитського знайде достойне пошанування на всеукраїнському рівні. Адже в місті Кропивницькому, з яким пов’язана частина життя Левитського, одна з вулиць уже носить його ім’я», - зазначив заступник Голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак.

Київський кооперативний інститут бізнесу представляли ректор Камінська Т.Г., проректор з навчальної та наукової роботи Охріменко І.В. та завідувач бібліотеки Руденко Ю.М. У конференції також брав участь Ігор Левитський – онук Миколи Левитського.

Микола Левитський – організатор кооперативного руху в Україні, засновник першої сільськогосподарської артілі, публіцист, член Української Центральної Ради. 30 вересня 1894-го року він організував першу на території Російської імперії сільськогосподарську артіль. Це було добровільне об’єднання селян для спільного обробку землі та збуту продукції. Через декілька років таких артілей лише на Херсонщині налічувалося 125. Згодом він заснував ремісничі, промислові, будівельні артілі. Працював у Генеральному Секретарстві земельних справ, згодом у Міністерстві земельних справ УНР. Продовжував представляти кооперативні товариства на Всеукраїнських з’їздах. На міжнародних конгресах представляв інтереси місцевих кооператорів. Він ділився досвідом та набував знань у Франції, Сербії, Італії, Швеції, Німеччині, Англії. Помер 1 грудня 1936-го року, похований на Байковому кладовищі у Києві.