Традиційні та інноваційні підходи в освіті Китаю

З 4 по 24 липня відбувся семінар для ректорів по впровадженню інновацій у вищій освіті, який проходив у Шеньянському педагогічному університеті (м.Шеньян). Приймали участь 34 учасники із 7 країн - Україна, Бєларусь, Казахстан, Киргизстан, Росія, Таджикистан, Узбекистан.

Відбулася зустріч з Президентом Шеньянського педагогічного університету проф. Hao Deyong, на якій було обговорено можливі напрями співпраці - стажування викладачів, обмін студентів, спільні наукові проекти, конференції та ін. Шеньянський педагогічний університет є вищим навчальним закладом, в якому представлені 9 основних напрямів: філософія, економіка, юриспруденція, педагогіка, література, фізика, політехнічні науки, управління, а також мистецтво. В університеті працює 1710 викладачів, в тому числі 293 професори та 611 доцентів, навчається близько 25 000 студентів, з них 3 000 магістрів і аспірантів, відкрито 65 спеціальностей бакалаврату, функціонує 137 кафедр з підготовки магістрів.

Під час семінару учасники мали змогу дізнатися про традиційні та інноваційні ідеї у сфері освіти, про те, яка ж система управління потрібна сучасному університету, як готувати фахівців у сфері інновацій та інноваційного підприємництва, які уроки та корисний досвід реформи в освіті Китаю, які тенденції розвитку вищої освіти у світі в цілому.

Досить значного поширення набула так звана «китайсько-іноземна кооперативна освіта», яка є важливою частиною педагогічної діяльності і належить до громадських організацій. Головною метою даного типу освіти є залучення закордонних високоякісних ресурсів освіти, зокрема, гостьових лекторів найвищого ґатунку з усього світу. Сьогодні така освіта відіграє важливу роль у сприянні структурній реформі системи освіти в Китаї, в розширенні можливостей підготовки фахівців і відкритості зовнішньому світу. Станом на 2017 рік було створено 70 таких закладів на рівні бакалаврату, в тому числі закладів Гонконгу, Макао і Тайваню, які були анонсовані інформаційною платформою Міністерства освіти Китаю, а також 930 спільних проектів навчання у сфері китайсько-іноземного співробітництва.

Велика роль у навчальних закладах приділяється моральному і духовному вихованню молоді та підкреслюється роль Учителя. Китайські колеги стверджують, що від Учителя залежить відродження освіти, а від освіти залежить відродження Нації. Важко із цим не погодитись. Велику увагу ще з школи приділяють розвитку талантів дитини через заняття музикою, спортом, різними видами мистецтва. Навчання в 1-9 класах безкоштовне по всій країні, а в старшій школі (9-12 класи) – лише платне. Державна підтримка здійснюється як фінансування навчальних закладів через закупівлю сучасної навчально-методичної та наукової літератури, а також сучасного обладнання і устаткування та ін., а не як безкоштовне навчання для учнів та студентів. Слід відмітити, що колосальні кошти держава щороку виділяє на освітні й наукові проекти.

Беззаперечним фактом є те, що країни з потужною економікою, такі як, Китай, здійснюють величезний вплив на культуру та освіту у світі. Можна зробити корисні висновки з уроків та досвіду реформ китайських колег, які ґрунтуються на національних ідеях і традиціях із врахуванням потреб Китаю та формуванням правильної та SMART-освітньої національної політики, що є початком впевненого і потужного розвитку освіти, зокрема, відкриття так званих «SMART-університетів» як центрів розвитку цікавих і прогресивних ідей та впровадження інновацій в реальне життя.

При підготовці фахівців у сфері інновацій та інноваційного підприємництва в китайських навчальних закладах ставляться такі завдання – створити новий механізм підготовки кадрів; удосконалити критерії якості підготовки кадрів, систему навчальних дисциплін, методику навчання і форму екзаменів; посилити практику; покращити управління підприємницькою діяльністю студентів та систему державної підтримки і гарантій.

Варто пам’ятати, що Україна розташована на материковій частині Європи, що робить її важливим «коридором», яка поєднує різні країни, частини світу та цивілізації. У цьому контексті ініціатива КНР «Один пояс — один шлях» є чудовою можливістю для поглиблення співпраці між Китаєм та Україною в різних сферах діяльності. Також, через відкриття Інститутів Конфуція, які є некомерційними освітніми організаціями (а їх по світу близько 500, зокрема, 5 в Україні) йде ознайомлення представників інших народів з китайською мовою, історією та культурою, поглиблення освітньої та культурної співпраці Китаю з іншими державами, розвиток дружніх стосунків з іноземними державами, сприяння розвитку мультикультурності у світі та всебічна розбудова гармонійного світу. Випускникам такого Інституту надаються стипендії, які включають програми на місяць, піврічні та річні, бакалаврські та магістерські для подальшого навчання в Китаї.

Отже, враховуючи китайський досвід у сфері освіти, сучасні навчальні заклади повинні ставити собі за мету бути університетами світового ґатунку з підготовки фахівців (і в першу почати треба з викладачів) із здатністю до інновацій та інноваційного підприємництва, з креативним мисленням, лідерськими якостями, умінням швидко адаптуватися до умов, що постійно змінюються, розвивати особливі наукові напрями та спеціальності, які вкрай необхідні, бути корисним суспільству із врахуванням потреб регіонального, економічного та соціального розвитку, впевнено крокувати шляхом розвитку своїх переваг та сильних сторін, підвищувати якість та рівень навчання, утверджувати суспільне визнання та міжнародну конкурентоздатність, мати грамотні та висококваліфіковані кадри і науковий потенціал для розвитку місцевої економіки, держави та людства в цілому.