Козацькі бувальщини Павла Браницького

Давайте подякуємо Богу за життя,

Давайте подякуємо Богу за країну,

Хай допоможуть віра, правда й почуття

Перетворити в Царство Боже Україну!

З такими словами звернувся Павло Браницький до студентів і викладачів Київського кооперативного інституту бізнесу і права напередодні Дня захисника Вітчизни, Дня українського козацтва і свята Покрови Пресвятої Богородиці, покровительки українських козаків. Творча зустріч відбулася 10 жовтня 2017 р. у рамках роботи Літературної вітальні, ініційованої викладачами української філології кафедри соціально-гуманітарних дисциплін ККІБП Нечаюк Л.Г. і Бабенко-Жирновою М.В.

Зустріч пройшла у теплій, дружній атмосфері. На її початку з настановчим словом до студентів і словами вдячності за даровану зустріч автору звернулася ректор інституту Камінська Тетяна Григорівна.

У розмові зі студентами груп 11ГРК, 11КІК, 11ЕК, 11ХК та 21КІК поет і письменник радо ділився своєю творчістю: яскравими ритмічними поезіями, милозвучними піснями. Родзинкою творчої зустрічі стала презентація нової книги П. Браницького «Козацькі бувальщини. Історичні поеми для дітей», присвячена мужнім козакам-лицарям Запорізької Січі. Бувальщини Павла Браницького, сина своєї землі, щирого патріота рідного краю, – це сучасний поетичний погляд на січове братство. Книга започатковує серію історичних поем, у яких автор акцентує увагу читача на найяскравіших епізодах української козацької минувшини.

Митець надзвичайно гостро і тонко відчуває своє коріння:

Не запитуйте в мене – хто мати та батько мої.

Не запитуйте в мене – де дім мій та звідки я родом.

Почитайте, послухайте вірші мої і пісні.

Я завжди був і є козаком українського роду.

Історія – це обличчя нації, основа її самовизначення. Без історії немає майбутнього, у ній криються відповіді на актуальні запити сьогодення. Як їх віднайти, на що звернути увагу й до яких слів прислухатися у першу чергу нас навчають учителі й викладачі. Не останню роль у цьому відіграють митці поетичного слова. Павло Браницький пропонує свій шлях, на якому гармонійно поєднуються лірика, музика та історичні факти. Так події сивої давнини оживають на сторінках його книги «Козацькі бувальщини…». Заримувати славетні події нашого минулого, покласти їх на музику і проспівати – така дорога автора до умів та сердець юних українців. Історія рідної землі – це не набір сухих фактів із сірим ланцюжком дат, а жива і барвиста ріка народної боротьби та сили волі. Стиль Павла Браницького напрочуд легкий, перед читачами і слухачами його поем постають картини героїчних днів, де

Найвища честь і шана,

Як повелось, була в гетьмана.

Він правив військом і пишався,

Що всім козацтвом обирався.

Навіть найменші подробиці українських звичаїв та обрядів митець описує невимушено, у влучних рядках подається важлива історична інформація:

Давним-давно мисливці та військові,

Щоб передати звістки термінові,

Використовували мову між постами:

Вогнями, стрілами, багаттям, голубами.

Павло Браницький як дослідник історичної минувщини, подавав розлогі коментарі до кожної своєї поеми, детально пояснював, про які саме події йдеться у творі. У творчій атмосфері студенти могли насолодитися співом митця, послухати ліричні пісні «Йшов козак додому», «Над землею місяць», «Ти у мене одна», «Ой, матусю, нене» та ін. Український поет поєднав у собі таланти дослідника історії України, поета та пісняра, втілив цей синтез у своїй книзі. Креативний підхід П.Браницького до історії рідної землі викликав жвавий інтерес у студентів.