ПРАВОВИЙ ЗАХИСТ МОВНИХ ВІДНОСИН В УКРАЇНІ

«Я ще можу не противитись, коли ображають мене як людину, але коли ображають мій народ, мою мову, мою культуру, як же я можу не реагувати на це?»

Михайло Коцюбинський

21 лютого – Міжнародний день рідної мови.  Свято, яке має свій трагічний початок. Адже, саме 21 лютого 1952 року загинуло п’ятеро студентів, які брали участь у демонстрації за надання рідній їм бенгальській мові статусу державної в тодішньому Пакистані, частина якого з часом стала незалежною державою Бангладеш.

За оцінками фахівців, із 6700 нині існуючих мов, більшість перебуває під загрозою зникнення, близько півтори тисячі – можуть щезнути в найближче десятиріччя.

Мови дуже часто стають заручниками, і, навіть, жертвами політичних інтересів держав та протистояння націй. Мови використовують як політичний інструмент, як засіб поневолення народів, вони є чинником культурної експансії, що стає елементом боротьби за територію і сфери впливу.

Студенти юридичного напрямку підготовки ККІБП разом з викладацьким складом кафедри права долучилися до світової спільноти, перейнялися нагальними проблемами, які обговорили на круглому столі «Правовий захист мовних відносин в Україні».

Хвилиною мовчання вшанували пам'ять тих, хто віддав свої життя за рідну землю, відстоюючи власну державу, націю, мову.

Сповнені почуттями патріотизму та гідності були доповіді Ширимети А. «Державна мова як засіб формування національної свідомості», Пономарчук А. «Проблеми розвитку державної мови в сучасному суспільстві», Сахно Б. «Загальна характеристика законодавства про мову в Україні», Косенко С. «Правові засади утвердження української мови як державної в Україні», Железняк К. та Онищак О. «Українська мова в різних країнах світу».

Цікавим та пізнавальним обговорення проблематики було для першокурсників, які стали його активними учасниками.

Надзвичайно зворушливим  стало читання авторського вірша «Про мову» студенткою групи 32 ПК Шириметою Альоною, сповненого  патріотизму та  особистих переживань в такий важкий для держави час:

… І знають всі, що наша мова - солов’їна,

Що не зітре її ворожий кат,

Який в час смутку і розбраття 

Упився в шию, мов жорстокий гад.