
Тема толерантності є особливо актуальною, особливо в середовищі навчального закладу. Важливість виховання толерантної особистості сьогодні зумовлена тимипроцесами, які турбують як світову громадськість, так і українське суспільство.
Що таке толерантність? У відповідь на це запитання нерідко можна почути, що це терпимість та прийняття. Таке визначення ставить пасивні рамки навколо цього поняття, хоча насправді толерантність - це дія. «Толерантність - це не поступка, поблажливість або потурання. Толерантність - це насамперед активне ставлення, що формується на основі визнання універсальних прав і основних свобод людини… толерантність повинні виявляти окремі люди, групи, держави», - зазначено в Декларації принципів Толерантності.
Що ж охоплює толерантність, для чого вона потрібна та як саме діяти, щоб інтегрувати її в освітній та виховних процес – ці та інші питання було освітлено на марафоні «Толерантна освіта – запорука здорового суспільства», учасником якого була Анна Обриська, заступник директора коледжу з НВР.
Зміст марафону включав 7 тем:
1. Права людини та толерантність: від сухих визначень до реальності.
2. Релігія в закладах освіти: як говорити про це з дітьми та чи говорити взагалі.
3. Етнічна та расова дискримінація в українських закладах освіти.
4. Права ЛГБТ: від ігнорування до булінгу.
5. Інклюзія. Що можна упустити за пандусами та ІПР.
6. Діагноз ВІЛ – це не соціальний статус.
7. Булінг. Лікуємо причини, а не симптоми.
Кожна з тем розкриває важливість усвідомлення неповторності кожної людини, її безумовної унікальності, яка має бути прийнята іншими задля створення сприятливих умов для розвитку особистості та суспільства загального добробуту.
Марафон висвітлив нові творчі підходи до вирішення професійних завдань в освітньому середовищі та надав інструменти для створення в закладі освіти спільноти, де кожен відчуватиме себе рівним, цінним та захищеним.
