05 грудня 2018 року група студентів ККІБП разом із викладачами кафедри соціально-гуманітарних дисциплін Проневич Т.М., Пушняк О.А та Руденко Ю.М. підготували і провели святковий флешмоб до дня народження видатного українського філософа Григорія Савовича Сковороди біля пам’ятника на Контрактовій площі у Києві. Студентки групи 32 ПК Маєвська Ольга та Стінкова Анастасія підготували коротку розповідь про життєвий шлях геніального філософа.
Григорій Сковорода народився в сотенному містечку Чорнухи Лубенського полку на Полтавщині. Після здобуття початкової освіти в сільській школі навчався у Києво-Могилянській академії. Його навчання в Академії, з перервами, тривало до 1753-го. У навчанні був перший, і всі найкращі похвали належали йому. Протягом навчання в Академії вивчив латинську, грецьку, церковнослов’янську, польську, німецьку й інші мови, ознайомився з творами багатьох філософів та письменників, від античних до йому сучасних. Згодом, в 1745–1750 роках, Сковорода їде до Європи.
Після мандрівки він повернувся в Україну, працював професором у Переяславі та Харкові, перекладав Плутарха, писав свої твори. Під кінець 70-х років XVIII ст. Григорій Сковорода обрав зовсім новий і незнаний до того стиль життя, а саме - мандрівку. І ця мандрівка тривала до самої смерті, майже тридцять років. Була вона повна пригод, оповита переказами й легендами. У ній ніколи не розлучався філософ із Біблією, сопілкою або флейтою і своїми писаннями.
Слава про нього йшла всюди, і кожний, чи то пан, чи селянин хотів його побачити й почути. Тож аудиторія його була дуже численна і різнорідна, і всі розуміли його - речника великої правди.
Помер 9 листопада 1794 року в селі Пан-Іванівка (зараз Сковородинівка) Золочівського району Харківської області.
На хресті над його могилою, на прохання самого Сковороди, написано: «СВІТ ЛОВИВ МЕНЕ, ТА НЕ ВПІЙМАВ…».
Після розповіді студенти груп 11 ГРК, 11 ЕК, 32 ПК вийшли із висловами Григорія Сковороди:
Що може бути солодше за те, коли любить і прагне до тебе добра душа?
Не все те отрута, що неприємне на смак.
Добрий розум робить легким будь-який спосіб життя.
Бери вершину і матимеш середину.
З усіх утрат втрата часу найтяжча.
Більше думай і тоді вирішуй.
О, коли б змога писати так само багато, як і мислити!
Визначай смак не по шкаралупі, а по ядру.
Одне мені тільки близьке, вигукну я: о школо, о книги!
Підсумували свій флешмоб студенти пророчими словами Сковороди: «Світ ловив мене, та не впіймав…».



