26 та 28 вересня студенти Київського кооперативного інституту бізнесу і права та викладачі Обриська А.М., Кулик А.А., Нечаюк Л.Г., Руденко Ю.М. здійснили екскурсію у Верховну Раду України. Запрошення на відвідування Верховної Ради отримали від народного депутата України 8-го скликання Алексєєва Ігоря Сергійовича.
Студентів ознайомили з історією будинку Парламенту України. Спорудження сучасної будівлі Верховної Ради було закінчено у травні 1939 р. І вже 26 липня у новій сесійній залі відбулося перше засідання другої сесії народних депутатів I скликання. Раніше народні обранці засідали у будівлі, нині відомій як Будинок учителя.
Сесійна зала парламенту розрахована на 1000 місць, її площа становить 650 кв. м. Люстра сесійної зали Верховної Ради, яка вироблена із білого та кольорового кришталю, важить чотири тонни. Раз на рік, під час літньої відпустки народних обранців, люстру опускають на рівень крісел та влаштовують “банний день”.
Другий поверх будівлі парламенту прикрашає картина “Державотворення” (художник О. Кулаков), в основу сюжету якої покладено події 24 серпня 1991 р., коли 346 депутатів із 362 присутніх проголосували за незалежність України. Після історичного рішення народних депутатів до сесійної зали внесли синьо-жовтий Державний Прапор України.
У серпні 2017 р. до Дня Державного Прапора України на першому поверсі парламенту був встановлений мармуровий портал, де відтепер зберігається головний прапор України, який внесли до сесійної зали 24 серпня 1991 р. У планах – встановлення подібних порталів на другому поверсі будівлі, де будуть розташовані Конституція України та Пересопницьке Євангеліє.
У серпні 2017 р. у приміщенні Верховної Ради почала діяти експозиція, яка є першою сходинкою у створенні Музею українського парламентаризму. Серед експонатів – прапор Державного Центру Української Народної Республіки в екзилі, грамота про складання повноважень Державного центру УНР, документи радянських спецслужб. А також – оригінальний лист за підписом С. Петлюри – першого Президента УНР у вигнанні, в якому він, зокрема, пише: “У минулому треба шукати вказівки для майбутнього. В цьому – вся філософія історії народів і подій”.






