Андріївська калита

12 грудня в ККІБП студенти групи 21 ХК з куратором Панасюк Г. І провели для студентів групи 11 ХК виховну годину до дня святого Андрія Первозваного. Студенти розповіли про традиції та обряди українських зимових свят, а також приготували традиційні пісні страви: калиту, вареники, пиріжки, балабушки…

Це свято припадає на найбільш темний період року, коли,як кажуть, день до обіду. При допомозі магічних ритуалів люди намагалися допомогти сонцю розгорітися. Найтісніше пов'язаний з культом сонця вогонь, в тому числі домашнє вогнище, тому на Калиту так широко використову­вались атрибути печі та знаряддя праці, якими господиня поралася коло вогню — кочерга, хлібна лопата, рогачі, горня, сажа. Обрядовий хліб — калита, також нагадує сонце, він обов'язково круглий, всередині з діркою, до того ж вимазаний медом. Золотий мед, принесений бджолами (божими мухами) також символізував сонце і широко вико­ристовувався в цей день. Ним намащува­ли калиту, жартуючи, хлопці вмочали пальці в мед і мазали дівчатам вуста, щоб солодкі були.

На Андрія неодруже­на молодь знову задумується над своїм майбутнім, адже через місяць, після Водохрещі, почнуться зимові весілля. Тому ряд магічних ритуалів та гадань направлені на те, щоб причарувати судженого або дізнатися, чи скоро чекати на весілля.

Після веселощів і танців в хаті молодь продовжувала свої вечорниці на вулиці. Тут були і ворожіння, і жарти, і навіть збитки. Проте на такі пустощі більше були здатні хлопці, особливо діставалося тим господарям, котрі не пускали на вечорниці своїх дочок. Пустуючи, парубки по­любляли також міняти ворота коха­ним. Отож вранці батькам доводилось розпитувати дочку, на якому кутку села шукати свої ворота та йти ближче знайомитися з майбутніми сватами.