«Пізнай себе». Участь у Всеукраїнських Сковородинівських читаннях

5 жовтня 2017 р., у Всесвітній день учителя, розпочалися Всеукраїнські Сковородинські навчання “Пізнай себе”. На урочисте відкриття навчань у Коврайський НВК імені Г.С. Сковороди, що на Черкащині, як Почесний екскурсовод та член історичного товариства “Дзвін” була запрошена викладач кафедри суспільно-гуманітарних дисциплін Руденко Ю.М. Саме у Ковраї з 1753 по 1759 рр. Г.С. Сковорода навчав шести-семирічного Василька, сина місцевого поміщика С. Томари. Тут було написано збірку “Сад божественних пісень”, тут зароджувалися педагогічні ідеї та закладалися основи його філософії.

Біля в’їздного знаку в с. Коврай господарі зустрічали шановних гостей: серед яких старший науковий співробітник Інституту інноваційних технологій та змісту освіти, кандидат історичних наук І. Єрмаков, освітяни Кловського ліцею № 77, Київської спеціалізованої школи № 47 імені А. Макаренка, Чорнобаївського та Золотоніського районів.

Під час символічного пішого туристично-краєзнавчого маршруту “Коврайський світ Григорія Сковороди” гості довідалися про особливості педагогічної системи виховання мислителя-мудреця: проблемні запитання, метод опори на життєвий досвід, діалогічну форму навчання, про єдність слова і діла, істини і доброчесності. Милували око Сковородинська діброва, Кам’яниста гірка, чарівні кущі троянд, де заховався лелека – за Сковородою – це образ української людини – ідеал вихованості. А енергійні флешмоби, де поєдналися музика, поезія Сковороди та танок на патріотичну тему, у виконанні учнів Коврайського НВК імені Г.С. Сковороди – приклад творчої родзинки та громадянської позиції юного покоління. Адже виховна система закладу “Пізнай себе, свій край, свій народ” вже давно базується на філософських поглядах Г.С. Сковороди.

Презентація досвіду роботи Школи цінностей та філософського сприйняття світу Коврайського НВК імені Г.С. Сковороди директором школи Л. Різник переконливо довела, що інноваційна діяльність цього закладу, як дослідно-експериментального, спирається також на ідеї Гуманної педагогіки, педагогіки кордоцентризму та добротворення, на діяльнісний підхід у вихованні. В рамках Всеукраїнського проекту “Сковорода – 300” у школі створено музей “Пам’ять”, етнографічну кімнату “Світлиця”, “Тарасову світлицю”, відкриті нові експозиції музею, написано низку навчально-методичних посібників, засновано фестиваль “Де лібертате”, а робота музею відзначена перемогами на Міжнародній виставці “Інноватика в сучасній освіті”, та Міжнародному фестивалі педагогічних інновацій.

Отже, сила педагогічних поглядів Г.С. Сковороди – актуальна дотепер: в їх демократичності, народності, у вимозі надання якісних освітніх послуг, у практичному діяльнісному підході.