Наша Говерла: сходження студентів і викладачів ККІБП на найвищу точку України

Якщо знайдеш ту силу волі,
То подружися назавжди.
Трудися, часом аж до болю,
Та до мети своєї йди!

26 травня 2017 року студенти і викладачі Київського кооперативного інституту бізнесу і права гордо підняли прапор ККІБП та розгорнули шестиметровий прапор України на вершині Говерли - найвищої точки нашої країни!

Гора Говерла - найвища вершинаукраїнських Карпат, висота якої -2061 м.,знаходиться в Рахівському районі на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей.Слово Говерла в перекладі з угорської означає «Сніжна гора», тут, на вершині гори, часто сніг лежить до середини літа.

Cходження студентів і викладачів на Говерлу відбулося 26 травня. У цей день о 5 годині ранку ми прибули потягом до Івано-Франківська, де вже чекав автобус. Їхали у піднесеному настрої та доїжджаючи до СБ «Заросляк», ми побачили, що почав накрапати дощ, прогноз погоди був ще гіршим. О десятій годині ранку починаємо підйом. Дощ припинився, погода ніби давала згоду на сходження. Половина шляху проходила лісом.Але який ліс!Місцевість була дуже незвичною. Вимита дощами земля, покрита суцільним килимом з коріння!Це було дуже ефектно! Як картинки з кінофільму. Підйом був достатньо стрімкий, то ж коріння слугувало такими собі природними сходами, по яких, до речі, було дуже зручно підніматися вгору. 

Друга половина шляху – це круті схили Малої Говерляни і самої Говерли: стежкою тече вода, земля з глиною тягнеться за ногами, каміння - слизькі. Останні сто метрів «зльоту» на Говерляну були вкриті снігом, стежкою - не пройти – обходили слизьке небезпечне місце, тримаючись руками за траву і кущі, кожного разу ризикуючи послизнутися і зірватися в прірву.

Закінчилася стежка в зарослях.Почалися громіздкі брили каміння,

і крутий підйом. Навіть страшно подумати, що тут твориться в дощову або вітряну погоду! Тоді Говерла, мабуть, не здається такою дружелюбною, як зараз, а показує свій характер, небезпечний для життя і здоров’я людей. Але нам пощастило: сьогодні вона була дуже милою, люб’язною і привітною.

Ось вже і вершина, але вкрита суцільною хмарою, шкода, не бачимо тієї краси, що навколо нас! Підвищена вологість і сильний вітер змусили одягнути на себе всі теплі речі, і всеодно було холодно.У ясну погоду з вершини Говерли прекрасно видно увесь Чорногорський хребет, - міста Яремча та Коломию, а також - обсерваторію "Білий слон", що на горі Піп Іван. Та попри все, радість і почуття перемоги підтримували кожного з нашої дружньої команди.

Допомога товаришів та вольові зусилля сприяли тому, що всі 29 учасників сходження піднялись на вершину. На знак переможного сходження альпіністам видають спортивні знаки за підкорення вершин, тому й нам Оксана Василівна Ревчук – керівник нашого походу - вручила медалі «Ми підкорили Говерлу» і «Перше сходження на Говерлу». Пересилюючи втому, ми відчували себе героями.

Це було не просто! Дякуємо горі, що пустила нас до себе.

Прекрасний відпочинок у садибі «Гірське повітря» в м. Яремче допоміг учасникам походу відновити сили. Наступного дня група відвідала водоспад Пробій. Пішохідна екскурсія проходила під дощем, по мосту, що хитався під ногами, а внизу вирувала «Скажена» гірська річка. Та після сходження на Говерлу це вже нікого не лякало.

28 травня студенти і викладачі з позитивними враженнями й емоціями повернулися до Києва. Ми здійснили сходження на Говерлу і хочеться вірити, що на цьому ми не зупинимося, а й надалі будемо підкорювати вершини і не тільки гірські.

Лозан Катерина,

студентка групи 31ПК